Круглий стіл :"Інновації у початковій школі".

Круглий стіл: «Інновації у початковій школі» РМО 4 клас
Вступ.
«Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю. Те, що я бачу, чую й обговорюю – я розумію. Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром.» Конфуцій.
Піраміда ступенів засвоєння інформації: 5% лекція; 10% читання; 20% аудіо-візуальні методи; 30% демонстрація; 50% групові дискусії та обговорення; 70% дидактичні ігри; 90% навчання інших.
Технологія: чіткість, конкретність, діагностичність мети, алгоритмізо- ваність та керованість процесу; незалежність від суб’єктивних чинни- ків; гарантованість досягнення поставленої мети.
Інновація (від грецького «оновлення»): цілеспрямований процес ново -введення; новий підхід до процесу; результат творчого пошуку оригі-нальних, нестандартних рішень різноманітних проблем.
Інноваційні освітні технології: нестандартні уроки; інтерактивні техно- логії; групова навчальна діяльність; колективні справи; проектні техно- логії; комп’ютерно-інформаційні технології.
Нестандартні уроки – уроки зі зміненим способом організації (лекції, турніри, захист ідей, …); із трансформацією стандартних способів ор-ганізації (дослідження, лабораторна робота, …); пов’язані із фантазією (казка, уявна подорож, …); із оригінальною організацією (взаємонавча- ння, …); що імітують певний вид діяльності (екскурсія, …); аналогії певних дій (суд, аукціон, …); із ігровою змагальною основою (КВК, брейн-ринг, …); аналогії з відомими формами діяльності (диспут, кон-  ференція, …).
Інтерактивні технології навчання: технології кооперативного навчання (робота в парах, змінювальні трійки, «карусель», «акваріум»); техноло- гії ситуативного моделювання (ситуативні ігри, рольові ігри, судові слухання); колективно-групові технології («мікрофон», незакінчені ре чення, «мозковий» штурм, «ажурна пилка» (джиг-со), «дерево рі- шень»); дискусійні технології (метод «ПРЕС», займи позицію, дебати, неперервна шкала думок).
Технологія організації групової навчальної діяльності – це форма орга- нізації навчання в малих групах, об’єднаних загальною навчальною ме- тою за опосередкованого керівництва вчителя та співпраці учнів.
Типи проектів: інформаційні, практично-організаційні, пригодницько-  ігрові, дослідницькі, творчі.
Застосування методики КТС у проектній діяльності.
Віра в обдарованість кожної дитини, виявлення її задатків і здібностей, турбота про фізичне та психічне здоров’я школярів – педагогічне кредо кожного вчителя … . В. Сухомлинський.
Дослідницька поведінка учнів побудована на природному прагненні дитини до самостійного вивчення навколишнього світу.
Суттєвою перевагою є самонавчальні вміння  учнів.
Знаю. Хочу знати. Вивчу, виконаю, дізнаюсь.
В ході інноваційної діяльності реалізується ідея особистісно орієнтованого навчання.
Важливим моментом є створення емоційно-позитивного стану дитини в процесі навчання. 
Комп’ютерно-інформаційні технології: техніко-демонстраційні (урізноманітнення джерел інформації, унаочнення); дидактичні техно- логії ( комп’ютер-тренажер, репетитор, асистент, засіб контролю знань учнів, …).
Кожен, хто вміє згуртувати навколо себе людей із різними харак- терами, різними інтересами, може привести їх до успіху і є справжній майстер.
Хороші вчителі створюють хороших учнів. М. Остроградський.
Дитина повсякчас змінюється.
Педагогічна культура вчителя – творча педагогіка повсякденної праці. В. Сухомлинський.
Наша праця – формування людини, і це покладає на нас особливу відповідальність, яку ні з чим не зіставиш. В. Сухомлинський.
Всіма можливими засобами треба запалювати в дітях палке прагнення до знань і навчання. Я.А. Коменський.
Інноваційна діяльність вчителя – один із мотиваційних впливів на свідомість дитини.
Навчання не всім дається легко.
Усунути причини відставання можна лише способом своєчасного формування дієвих мотивів навчання.
Уміє вчити той, хто вчить цікаво, хто викладає так, щоб у душі учня у відповідь зазвучали струни і ні на хвилину не засинала його допитливість. А. Енштейн.

                     Люта Т.О. – керівник РМО вчителів 4-х класів;
           січень 2017 року
Проект, як засіб комплексного підходу до навчання на уроках в початковій школі.
                             Виступ
Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів, розроб- лені на основі Державного стандарту початкової загальної освіти, пе- редбачають, що навчально-пізнавальний процес рекомендується базу вати на компетентнісно-орієнтованих завданнях із використанням суча- сних освітніх технологій.
Сучасні педагогічні технології передбачають новий підхід до навчання, виховання та формування особистості учня. Традиційна система освіти недостатньо орієнтована на індивідуальність учня, тому необхідний по- шук нових форм та методів. 
Метод проектів у наш час уважається технологією ХХІ століття, адже дає змогу ефективно формувати в учнів ключові компетентності: вмі- ння вчитися, інформаційно-комунікативну, загальнокультурну, здоро- в’язбережувальну, громадянську, соціальну; дає можливість залучати до науково-дослідної та пошукової діяльності, створювати додаткову мотивацію до навчання, а також, вже у ранньому віці, найбільш повно визначати та розвивати інтелектуальні та творчі здібності дитини.
Метою навчального проектування є створення педагогом таких умов під час освітнього процесу, за яких його результатом є індивідуальний досвід проектної діяльності учня, частина його само- і взаємонавчання. Робота над проектом – це практика особистісно орієнтованого навча- ння в процесі праці учня на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів.
Учні відпрацьовують повний цикл пізнавальних дій: сприймають мате- ріал, осмислюють, запам’ятовують, вправляються у застосуванні знань на практиці. Конкретні способи запам’ятовування підкріплені викорис- танням наочних посібників, застосуванням алгоритмів, пам’яток, опор- них схем, таблиць. Вправи поділені на пробні, тренувальні, творчі. Ко- жна дитина зацікавлена у власній роботі та досягненні якнайвищого ре-  зультату колективної діяльності.
Робота над проектом вчить дитину вчитися – виконує головне завдання початкової школи; розвиває гнучкість розуму, логічність думки, роз-   судливість, здатність прогнозувати певні ситуації наперед.   
Науково-педагогічні принципи, на основі яких здійснюється інновацій-          
                                                    1 
на діяльність, узгоджується із загальними педагогічними принципами та віддзеркалюють  рівень розвитку та напрями становлення сучасної освіти.
Слово «проект» європейськими мовами було запозичене з латини й оз- начає «викинутий уперед», « той, що висувається», «той, хто впадає в очі». Згодом проект починають розглядати, як ідею, за якою суб’єкт може і має право розпоряджатися власними думками.
Метод проектів (від грецької – шлях дослідження) – це система навча- ння, у процесі якої учні здобувають шляхи планування і виконання практичних завдань (проектів), які поступово ускладнюються.
Метод проектів – спосіб, що дає змогу ефективно спланувати дослідже- ння, конструкторську розробку, управління для того, щоб досягти резу- льтату в оптимальний спосіб. Для успішної реалізації здійснюється практична діяльність, що припускає досягнення поставленої мети. Проект реалізації дослідження не є проектом, а залишається дослідже- нням, зокрема організованим проектним методом.
Метод проектів відомий у світовій педагогіці з кінця ХІХ – початку ХХ століття як метод проблем. Він пов’язувався з їдеями гуманістичного спрямування у філософії і освіті, розробленими американським філосо- фом і педагогом Дж. Дьюї, а також його учнем В,Х, Кілпатріком.
Класифікація навчальних проектів: 
«Проекти ігор» - дитячі заняття (ігри, танки, інсценізації, …), що мали на меті участь у ігровій діяльності. 
«Екскурсійні проекти» - спрямовані на вивчення дітьми питань чи проблем, пов’язаних з природою і суспільним життям. 
«Оповідні проекти» - участь у яких давала можливість учням отри мувати задоволення від розповіді різноманітної форми – усної, пись- мової, вокальної (пісня), художньої (картина), музичної (гра на му-  зичних інструментах) та інше.
«Конструктивні проекти» - передбачали виготовлення конкретного, корисного продукту (годівниці для пташок, клітки для кролів, …).
В проектній діяльності ефективно застосовується методика КТС. Методика колективних творчих справ відрізняється від решти ви- ховних заходів відкритістю щодо постановки виховних завдань і шляхів їх розв’язання. Колективну діяльність проектують на основі конкретної справи, розв’язання якої є процесом спільного творчого пошуку, кращих рішень життєво важливих завдань.
В епоху, коли особистість стоїть на першому місці, як в соціальному
                                                    2 
так і в навчальному просторі необхідно створити сприятливі умови для її реалізації. Передбачається, що освітній процес у школі пови- нен бути спрямований на досягнення такого рівня освіченості учнів, який був би достатній для самостійного творчого вирішення світо- оглядних проблем теоретичного, або прикладного характеру. Досяг- нення цієї мети пов’язується з організацією навчальної діяльності, що має колективну, дослідницьку, проектну спрямованість.
Тільки за 2015–2016 навчальний рік, впроваджуючи ці методи робо- ти, в класному колективі було реалізовано 8 проектів:
«Рум’яні щічки»
«Лікарські рослини на варті здоров’я людини»
«Допомога птахам взимку»
«Видатні українці»
«Пити чи не пити солодкі газовані напої? – Ось у чому питання.»
«Красиво писати – себе поважати»
«Стежинами славетних подвигів українців»
«Про наших прадіду сів та прабабусь»
В цьому, 2016-2017 навчальному році, вже реалізовано  7 проектів   ( в другому семестрі планується ще 3):
«Український сувенір»
«Бережи здоров’я змалечку»
«Поради від Василя Олександровича Сухомлинського»
«Явища природи»
«Життя без насильства»
«Годівничка»
«Сонце світить для всіх однаково»
Найбільш вагомими за минулі навчальні роки були такі проекти, як:
«Петрівщина – рідний край»
«Великий український кристалічний щит»
«Кіровоградщина»
«Клумба»
«Чарівна вода»
«Про гідність»
Для підвищення якості проектної діяльності я використовую такі прийоми педагогічної техніки: 
ставлю привабливу мету;
прагну здивувати дітей;
доповнюю реальну ситуацію фантастичною;
                                         3
вводжу в теоретичний матеріал практичне завдання, користь 
вирішення якого очевидна для дітей;
передбачаю неповне розкриття теми, запропонувавши дітям поставити доцільні запитання;
забороняю сварити за невдалі запитання;
залучаю дітей до складання серії контрольних запитань до вивче- ного матеріалу;
обговорюю домашні завдання;
диференціюю навчальний матеріал та домашні завдання;
найкращих учнів заохочую виконанням особливо складних зав-  дань;
використовую стратегію «Знаю. Хочу знати. Вивчу, виконаю, ді- знаюсь»;
переконую всіх учнів у їх високих здібностях, талановитості.
Всі проекти були презентовані перед батьками учнів, на шкіль- них та районних конкурсах, перед учнівськими колективами кла- су, школи, на сторінках шкільної газети «Добрик» та районної га- зети «Трудова слава»; журналів «Початкове навчання та вихова- ння», «Початкова школа». Чотири з них отримали І місця – «Ве- ликий український кристалічний щит» (Всеукраїнський конкурс в межах журналу «Початкове навчання та виховання»), «Пити чи не пити солодкі газовані напої? – Ось у чому питання.», «Стежи- нами славетних подвигів українців» та «Сонце світить для всіх однаково» (районні конкурси науково-дослідницької роботи)
Особливості проектної діяльності у початковій школі: врахування вікових і психофізіологічних особливостей дітей (не- великий життєвий досвід, …); проблема проекту має бути соціа- льно детермінованою та цікавою для молодших школярів; теми обирати із змісту навчальних предметів, або близьких до них га- лузей.
Вимоги до проектної роботи молодших школярів:
Ретельний контроль за виконанням проектних завдань (велика кількість консультацій і спостережень за веденням проектної документації) тому, що як теоретичних, так і практичних знань та вмінь у дітей ще бракує.
Переважно короткотривалість проектів (виключенням є обда- ровані учні, які можуть успішно розробляти і довготривалі проекти).
                                          4
Учитель, на початку проектування, повинен підвести учнів до вибору теми.
Теми учнівських проектів мають бути різноманітними, їх не слід регламентувати та виділяти більш значущі.
У роботі з усім класом слід віддавати перевагу рольовим, ін-  формаційним, творчим завданням.
Для пошукової діяльності слід спочатку залучати дітей з підвищеною навчальною мотивацією, щоб вони зацікавили інших учнів.
У ролі перших проектів варто обирати групові.
Значну увагу приділяти публічній презентації результатів проектної діяльності.
Робота учнів над проектами повинна бути добровільною.
Основні джерела інформації під час обирання тематики прое- кту:
 - програмовий матеріал;
- події у світі;
- місцеві події;
- краєзнавчий матеріал;
-історичні події регіону, в якому живуть діти;
-вирішення комунікативних проблем;
- здоровий спосіб життя.
Етапи роботи над проектом:
Визначення теми, мети, завдань проекту.
Розробка плану діяльності.
Спостереження.
Досліди.
Ведення таблиць спостережень та дослідів.
Висновки.
Рекомендації.
Інформаційна робота.
Презентація.
Аналіз проектної діяльності.
Типологія проектів:
За видом діяльності (дослідницька, пошукова, творча, рольова, прикладна).
За предметно-змістовим напрямом (у межах одного 
                              5
предмета, між предметний, надпредметний).
За характером координування (безпосередній, гнучкий, жорсткий, прихований).
За характером взаємозв’язків (учні одного класу, школи, району, регіону, країни, світу).
За кількістю учасників.
За тривалістю (короткотривалі, середньотривалі та довготривалі).
Сучасна школа повинна допомагати учням відчувати себе впевнено, розвива ти здатність до самоорганізації. Суттєвою перевагою є вміння, які набувають учні під час проектної діяльності, а саме:                                                                           
планувати свою діяльність, попередньо прораховуючи можливі результати;
користуватись різними джерелами інформації;
самостійно збирати й накопичувати проектний матеріал;
аналізувати, співставляти факти, аргументувати свою думку;
приймати рішення;
установлювати контакти;
створювати «кінцевий продукт» (презентацію, брошуру, …);
презентувати створене перед аудиторією;
гідно оцінювати себе та інших;
 діяти за результатами та висновками виконаної роботи для по-  стійного інтелектуального самоудосконалення та суспільної користі.
Прогнозованими сталими результатами проектної діяльності є:
активізація пізнавальної діяльності молодших школярів;
розвиток природних прагнень дітей до самостійного вивчення навколишнього світу;
розвиток навичок пізнавально-дослідницької діяльності учнів;
розвиток лідерських та організаційних і виконавських здібностей дітей;
розвиток ораторських умінь молодших школярів;
формування здатності самостійно творчо опановувати і перебу-довувати нові способи діяльності в будь-якій сфері людського життя;
виховання дружніх стосунків в дитячому колективі;
                                              6
створення учнівського колективу, як засобу самовиховання і становлення кожної особистості дитини;
створення можливостей для особистісного інтелектуального і комунікативного зростання.
Метод проектів є однією з інноваційних педагогічних технологій, що відпо- відає вимогам сучасної педагогіки нового типу гуманістично-інноваційної освіти, коли увага переноситься на процес набуття школярами знань, умінь, навичок, життєвого досвіду, які трансформуються в компетенції. Цей метод є ефективним засобом комплексного підходу до навчання в початковій школі.    Метод проектів дає змогу дитині та вчителеві піднятися на вищий рівень роз- витку і повірити у свої можливості, самоудосконалюватись в начальній і про- сесійній діяльності.
В.О. Сухомлинський висуває низку ідей стосовно творчої педагогічної діяль- ності, таких, як: - творча особистість учителя може і повинна виховувати творця;                - педагогічна праця неможлива без елемента дослідження, удосконалення; - вивчення і аналіз фактів дають змогу бачити у звичайному нове;                    -об’єкт праці вчителя – дитина – повсякчас росте, змінюєть- ся;                        - педагогічна культура вчителя – це творча повсякденна пра ця;                        - індивідуальне читання – джерело інтелектуального багатс- тва вчителя;        - вчитель має здійснювати керівництво мислительними про- цесами дітей.  Всі ці ідеї реалізуються під час проектної діяльності.
«Формування людини – наша праця. І це покладає на нас особливу відповіда-льність, яку ні з чим не зіставиш.»    В.О. Сухомлинський.

                                                              Люта Т.О. – вчитель 4-В класу                       
                                                              Петрівської ЗШ І ступеня

Щасливий той, хто щасливий у себе вдома.

Проблема сімейного насильства на сьогоднішній день є дуже гострою. Ось яке визначення дає Міжнародне товариство із запобігання насильству над дітьми: «Дії дорослого вража ють насильством над дитиною, якщо:                                        - дорослий б’є, лає дитину, або знущається з неї;                                                            -дорослий принизив дитину; образив її за якийсь вчинок;
-дорослий не вислухав дитину;
-батьки не забезпечують реалізації фізичних потреб дитини ( у їжі, одязі, гігієні, медицині, освіті);
-дитиною маніпулюють для розв’язання власних проблем, отримання вигоди;
-дитині прищеплюють шкідливі звички.
Насильство – це не те, що трапляється тільки з іншими. Насильство – це те, що стосується кожного з нас. Що з ним робити? Як розпізнати? Як визначити межу між позитивною енергією та руйнівною силою? Як вберегтися і вберегти близьких нам людей від цього лиха?
Жорстоке ставлення до дитини проявляють у таких формах:                                      * поводження з дітьми, як зі слугами;                                                                                         * жорстокі покарання дітей; поводження з ними, як з підлеглими;                                         * відмова повідомляти про рішення, що стосується опікунства;                                           * погрози: кинути дитину, ізолювати, побити; вчинити з-за неї самогубство.
Бути батьками – це нести свою велич і гордість світу, тому що все в житті починається з сім’ї. Сім’я – святиня людського духу; благородних людських почуттів: кохання, вірності, піклування, родинного тепла й затишку. «Щасливий той, хто щасливий у себе вдома» (Л.М. Толстой)
Без сім’ї немає щастя на землі – говорять на Україні. Сім’я для дитини має бути взірцем людяності, доброти, взаєморозуміння. 
Немає виправдання бездушності, цинізму, агресивності, жорстокості батьків. Щоб не потонути у хвилях негативних емоцій гніву, незадоволеності життям, я закликаю всіх батьків берегти та плекати в собі любов до своїх дітей.
                                                      Пам’ятка батькам:
Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я, у якій вона народилася. Завдання батьків полягає в тому, щоб створити для дітей атмосферу любові, довіри, духовності і комфорту для успішного здорового зростання.
Не дивіться на дитину, як на особисту власність. Ви дали їй фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину як особистість – єдину, унікальну й неповторну.
Не висловлюйте частого свого незадоволення, критики – це тільки породжує антагонізм у стосунках дітей і батьків.
Давайте дітям можливість відчувати ваше визнання і схвалення.
Ніколи не намагайтеся запевнити дитину в тому, що вона погана.
Будьте тактовними в стосунках з дітьми.
Давайте приклад емоційного самоконтролю й витримки.
Показуйте приклад позитивних дій і вчинків не тільки на словах, а й в конкретних справах.
Насильство над дітьми – це протиприродний акт, який заборонено законом. Так у Сімейному кодексі констатовано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання.»
Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.
Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає шляхи взаємодії з іншими людьми.
Саме в сім’ї дитина отримує програму свого майбутнього життя.
Хай ваша сім’я буде взірцем людяності, доброти, любові. І тоді ніхто не буде наголошувати вам на правах дитини, бо ви їх не будете порушувати, а обов’язки батьків щодо утримання і виховання дітей будуть сприймати- ся не як обтяжливий тягар, а як органічний прояв батьківської любові до дитини, підтримки в ній людської гідності та самоповаги.
Ось що про насильство думають учні 4-В класу Петрівської ЗШ І ступеня:  
                                                Моя сім҆я без насильства
      Родина без насильства створює нове життя.
      Насильство – це чоловік, який б’є свою жінку. Від цього страждають діти. Слід пам’ятати, що діти завжди наслідують поведінку своїх батьків. Коли діти бачать такі вчинки батьків, то потім вони вчиняють бійки, вживають погані слова, беруть чужі речі. Людина, яка проживає в постійному насильстві, майже завжди має думку про те, щоб скоротити своє життя.
     В моїй родині панує мир і злагода. Мама з татом дуже люблять мене й братика. Заради своїх дітей вони ладні віддати  життя.

Оксана Горністова  - учениця 4-В класу

                                            Роздуми про родину

         Я дуже люблю маму, тата, брата і сестричку. В своїй сім҆ї я щасливий. 
         Нещодавно ми прочитали книгу В. Винниченка «Федько - халамидник». До сліз було шкода хлопчика. Його батьки за тяжкою працею не встигали любити сина. Вони щоденно били та обзивали хлопчика. Це було давно. Мама розповідала мені про родини в яких і зараз батьки знущаються над своїми дітьми. Я щиро співчуваю таким дітям. Впевнений, що кожна дитина мріє якнайбільше часу проводити з батьками. Ми з мамою читаємо разом, з татом граємо у футбол, з Віталею ремонтуємо машини, з Ілоною малюємо. Як я люблю ці години! Інколи я не можу відірватися від планшета, а вже пора вчити уроки. Тоді батьки нагадують мені про мої обов’язки. І я завжди з ними погоджуюсь. Взагалі-то я люблю навчатися. Мені приємно бути слухняним сином , мрію щоб батьки мною пишатися.
       Раджу всім дітям, які не слухаються батьків прочитати оповідання про Федька-халамидника. Діти, будьте слухняними! 
      Бажаю всім дітям на світі мати хороших батьків. Дорослі! Любіть своїх дітей, пишайтеся ними! Життя без насильства створює можливість для щастя!!!

Олександр Поворознюк  – учень 4 -В класу

                                  Сім’я без насильства
        В нашій сім’ї всі поважають один одного.
        Батьки вчать мене не ображати однолітків, а тим паче, слабших і дівчаток. Вони постійно нагадують мені,що слід з повагою ставитися до старших. Я, з розповідей інших дітей знаю, що в деяких сім’ях, дітей б’ють, обзивають, погрожують тим, що позбавлять чогось, найкращого для дитини. Зі мною батьки багато розмовляють, завжди мене вислуховують, дають корисні поради. Мої батьки – найкращі в світі!!!
     Наша сім’я живе без насильства!

Олександр Євтушенко – учень 4-В класу


Любов у долонях

       Сім’я дуже важлива у житті кожної людини. Це лагідні руки мами і тата. Рідна домівка, затишна та безпечна.
      Нажаль родини бувають різними, де часто відбуваються лайки та бійки. Діти, які зростають у таких сім’ях, з дитинства живуть з острахом, часто плачуть, вчиняють бійки. Коли вони стають дорослими, не розуміють простого сімейного щастя, б’ють та ображають своїх дітей. Замість того, щоб виховувати їх з любов’ю. 
     Я щаслива, що зростаю в сімї де панує взаєморозуміння та любов. Де батьківські долоні теплі і ласкаві, вони дарують лише ніжність та любов. Співчуваю дітям, які зростають у сварках та негараздах. Намагаюсь їм допомогти добрим словом, порадою, спілкуванням.
    Дорослі, пам’ятайте: у батьківських долонях – майбутнє дітей!
    В житті людини немає місця насильству.

Поліна Діброва  – учениця 4-В класу

Щаслива дитина
      Кожна людина від народження має батьків.
     Переважна більшість людей створює сім҆ї. В нашій сім҆ї панує мир та злагода. Навіть,  якщо ми з братом галасуємо, сперечаємось, не хочемо прибиратися, батьки нас не б’ють, не обзивають, а все ладиком пояснюють. Я знаю сім҆ї, в яких  моїх однолітків дорослі жорстоко карають, ставлять в куток, ображають. Такі діти і в школі пригнічені, плаксиві, вразливі. Вони не вміють спілкуватися, дружити, відпочивати. Я їм співчуваю, намагаюсь з  ними потоваришувати, допомагаю в усьому.
    Я щаслива,що живу в дружній, хорошій сім҆ї і не потерпаю від насильства близьких мені людей. Я - щаслива дитина.

Ульяна Бугаєнко  – учениця 4-В класу

                                          Моя родина без насильства
           Гарна сім’я побудована на любові, повазі, вірності та прощенні один одного.
           Насильство в сім’ї не можна допускати, бо воно руйнує щасливе життя. Діти наслідують своїх батьків. В гармонійній сім’ї діти ростуть доброзичливими, працьовитими, врівноваженими. Дорослі повинні докладати багато зусиль, щоб життя дітей у родині було безпечним, затишним, без страху перед бійками та залякуванням. Діти, які зростають в доброзичливій атмосфері – успішні діти!
          Моя сім’я живе без насильства. Ми всі любимо та поважаємо один одного. Батьки ставляться до мене з розумінням моїх потреб, ніколи мене не б’ють. Іноді, буває, що сварять, коли я не слухаюсь і не розумію доброго слова. Це вони роблять заради мого блага, тому я на них не серджусь. З часом з’ясовується, що вони праві. Я дуже люблю своїх батьків! Роблю все для того, щоб моя родина мною пишалася.

Владислав Мальцев  – учень 4-В класу
                                               

                                        Про доброту і милосердя
     З раннього дитинства мої батьки привчають мене й брата робити добро людям, допомагати у важку хвилину, бути чутливими до чужого горя.
    В нашій сім’ї всі живуть у любові та взаєморозумінні. Я впевнений, що в будь-яку, найскрутнішу хвилину, знайдуться люди, готові не тільки поспівчувати, а й втішити та допомогти. Мама говорить, що в скарбничці людських сердець зберігаються добрі вчинки та справи, слід тільки вчасно її відчинити. Сьогодні ти комусь допоміг, а завтра допоможуть тобі. Світ не без добрих людей. Творіть добро і світ повернеться до вас успіхом та удачею, а люди будуть завжди вам вдячні.
        Тільки доброта і милосердя зроблять нас гідними людьми.

Микола Скидан – учень 4-В класу

                                               Про взаєморозуміння
      Родина дуже важлива у житті кожної людини. Це найближчі й найрідніші люди, які допомагають нам і люблять нас завжди, якими б ми не були.
      Мені дивно, що багато хто не цінує близьких людей. По телебаченню ми бачимо, як батьки, не розуміючи свою дитину, б’ють та ображають її, замість того, щоб вислухати і щось порадити чи допомогти.
     Я вдячний Богу, що народився в сім’ї, де мене щиро люблять батьки. Звичайно, я не завжди слухняний, проте завжди можу розраховувати на підтримку та розуміння мами й тата.
     Я впевнений, що будь-яку ситуацію в родині можна вирішити шляхом спілкування та порозуміння.
      Мама говорить, що я – майбутнє нашої родини, тому вони з татом докладають всі можливі зусилля, щоб допомогти мені вирости успішним.
       Дорослі, любіть своїх дітей так, як люблять мене мої батьки! Я теж люблю своїх батьків! Вчуся бути слухняним.

Дмитро Худан – учень 4-В класу

                                                            Про милосердя
     Одного разу, взимку, ми всією сім’єю йшли з прогулянки. Було холодно. Я йшов попереду, тихенько наспівуючи улюблену пісню.
     Раптом, на узбіччі, я побачив чоловіка, який лежав на снігу. Він кликав на допомогу. Я швидко погукав тата й маму. Ми підняли його з землі. Виклика- ли швидку допомогу. Чекаючи лікарів, ми підбадьорювали хворого. Потім посадили його в машину швидкої допомоги і пішли додому. Через деякий час ми дізналися, що у нього було хворе серце. Згодом наші сім’ї подружилися.
     З дитинства батьки вчать нас з сестричкою допомагати людям. Наша родина милосердна!!! 

Владислав Блоха – учень 4-В класу

                                                  Мій улюблений світ без насильства
Мій улюблений світ без насильства; без жорстокості болю, зла.
Тут народом, складена пісня містить тільки хороші слова.
Мій улюблений світ без насильства, тут немає страждання й війни.
Тут розквітла калина барвиста і лунають веселі пісні.
Мій улюблений світ – це не казка, а реально щасливе життя;
Бо, звільнивши наш світ від насильства, можна впевнено йти в майбуття!!!

Микола Скидан – учень 4-В класу
                                           
      Бути дітьми – це бути частинкою країни під назвою «Дитинство», коли на устах сміх, а на душі – мир. Це радість пізнання світу, це маленькі і величні відкриття, це істинна любов  батьків і бажання завжди їх радувати.
    Людська жорстокість. ЇЇ ніколи і нічим не можна виправдати. Сьогодні вона трапляється доволі часто. Про це беззаперечно говорять факти: щороку неповнолітні скоюють до 200.000 злочинів, половина з яких – надзвичайно жорстокі. Хто навчив цьому наших дітей, шановні дорослі?
      Батьки вірте в своїх дітей; виховуйте їх з любов’ю та гідністю!  
      Любі, діти! Будьте слухняними!
                                         
                                                    Пам’ятка дітям
Насильство – недопустиме. Ставтеся до всіх з повагою. Не затівайте бійок. Якщо вас силоміць втягують в бійку – пручайтеся, не соромтеся голосно кричати про допомогу.
У сім’ї ви маєте право на любов та повагу і обов’язок бути слухняними.
Всі мають право на захист, тому, якщо вас вдома принижують та ображають – поділіться своїми проблемами з учителем, психологом, соціальним педагогом, зверніться в міліцію.
Не зволікайте, поки погрози перейдуть в знущання.
Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко й однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі. 
Навчіться розрізняти поняття «добро» і «зло». Бійки, брутальні слова, крадіжки, залякування, приниження, погрози  – це зло. Розуміння, умі- ння вислухати, допомогти, дати добру пораду, захистити, піднести людську гідність – це добро. 
Не втручайтеся в сварки дорослих людей, особливо, коли вони тримають в руках небезпечні предмети. В цьому випадку ваше завдання – залишити місце сварки і покликати на допомогу інших дорослих, які краще знають, як діяти в таких обставинах.
Завжди говоріть «ні» на пропозицію спробувати алкоголь, цигарку,наркотики, все, що здається вам небезпечним для здоров’я. Такі спроби можуть назавжди позбавити вас здоров’я, а, іноді, що трапляється останнім часом все частіше, і життя.
Обережно користуйтеся ІНТЕРНЕТом.
Будьте уважними на уроках. На таких предметах, як основи здоров’я та громадянська освіта («Я у світі») ви можете отримати багато цікавої та життєво необхідної інформації для забезпечення повноцінного гармонійного життя.
Займайтесь самооцінкою своєї діяльності, якщо вони позитивні (хороші оцінки, гуртки, друзі, бадьорий настрій, …) сміливо рухайтесь далі. Якщо щось не виходить, - подумайте, чому так стається. Порадь- теся з батьками,іншими людьми, яким довіряєте.
Вірте у власні сили і успіх. Ви ще тільки починаєте жити – перед вами відкрито багато доріг. Вибір за вами.

Бажаємо родинного щастя і добробуту. Будьте щасливими у себе вдома!
Учні 4-В класу і Люта Т.О. 

Навчально-пошукова діяльність молодших школярів.

Сучасна школа  повинна не тільки давати знання, уміння, навички, а й розвивати учня, як гармонійну особиcтість, здатну до безперервного вдосконалення шляхом самооцінки.

         “Навчити дитину вчитися, дати їй уміння за допомогою яких вона буде самостійно здійматися зі сходинки на сходинку довгого шляху пізнання – це одне з найскладніших завдань вчителя. Саме у його здійсненні – ключ до тієї педагогічної мудрості, опанування якої робить нашу працю творчою” -  Цей беззаперечний постулат В.О. Сухомлинського спонукає всю педагогічну громадськість до пошуків нових підходів у справі навчання та виховання дітей.

         В епоху, коли особистість стоїть на першому місці, як в соціальному  так і в навчальному просторі необхідно створити сприятливі умови для її реалізації. Передбачається, що освітній процес у школі повинен бути спрямований на досягнення такого рівня освіченості учнів, який був би достатній для самостійного творчого вирішення світоглядних проблем теоретичного або прикладного характеру. Досягнення цієї мети пов’язується з організацією навчальної діяльності, що має дослідницьку спрямованість.

          У кожної дитини є здібності і таланти. Діти від природи допитливі і сповненні бажання вчитися і, як відомо, саме період життя молодших школярів відрізняється величезним прагненням до творчості, пізнання, активної діяльності.

         Дослідницька поведінка – одна з найважливіших умов отримання дитиною повторного уявлення про оточуючий світ. У педагогіці і психології – «дослідницьким навчанням» іменується підхід до навчання, побудований на природному прагненні дитини до самостійного вивчення навколишнього світу.

          Головна мета дослідницького навчання -  формування здатності самостійно творчо опановувати  і перебудовувати нові способи діяльності  в будь-якій сфері людського життя.

          Однак у школі вже багато років триває протидія традиційного та дослідницького навчання. І, як і раніше, традиційне навчання ґрунтується не на методах самостійного творчого дослідницького пошуку, а на репродуктивній діяльності, що спрямована на засвоєння вже готових кимось здобутих істин. Це спричиняє значну втрату дитиною риси дослідницької поведінки,  пошукової активності, допитливості, здатності самостійно мислити. Результатом чого є практичне унеможливлення процесів самонавчання, самовиховання, інтелектуального самовдосконалення, а отже, і саморозвитку.

         Саме тому підготовка дитини до дослідницької діяльності, навчання його умінням і навичкам дослідницького пошуку стає найважливішим завданням освіти і сучасного вчителя; розумного досвідченого турботливого керівника навчально - дослідницькою діяльністю учня.

          Метою дослідницької діяльності завжди є отримання нового знання про наш світ – у цьому її принципова відмінність від діяльності навчальної. Дослідження завжди передбачає виявлення якоїсь проблеми, що вимагає      вивчення і пояснення, тому вона починається з пізнавальної потреби, мотивації пошуку. Сучасна педагогіка трактує дослідницьку діяльність, як специфічну людську діяльність, що регулюється свідомістю і активністю особистості; спрямовану на задоволення пізнавальних інтелектуальних потреб, продуктом якої є нове знання.

         У своїй сутності дослідницька діяльність передбачає активну пізнавальну позицію, пов’язану з періодичним і тривалим внутрішнім пошуком, глибоко осмисленою і творчою переробкою інформації наукового характеру, роботою розумових процесів в особливому режимі аналітично – прогностичної властивості, дією шляхом проб і помилок, осяянням особистими і особистісними відкриттями! Цим вона відрізняється від евристичного і проблемного навчання, перебуваючи з ними в тісному взаємозв’язку і одній групі освітніх технологій.

         Дослідження, дослідницька поведінка – це невід’ємна частина поведінки будь- якого живого створення, умова його виживання в середовищі, що змінюється, умова розвитку і, навіть, здоров’я. В основі мотивації дослідницької ініціативності лежить так звана допитливість, інтелектуальні здібності дитини.

         Здібності – це психологічні особливості людини, від яких залежить успішність набуття знань, навичок і умінь, але вони самі по собі не вичерпуються наявністю цих знань, навичок і умінь.

         Здібності, уміння і навички не тотожні, але відносно навичок, умінь і знань здібності людини виступають, як деяка можливість. Подібно до того, як кинуте в грунт зерно є лише можливістю стосовно колосся, що може вирости з цього зерна лише за умови, що структура, склад і вологість грунту, погода тощо виявляться сприятливими, здібності людини є лише можливістю для придбання знань і умінь. А будуть чи не будуть придбані ці знання і уміння, чи перетвориться можливість у дійсність, залежить від безліч умов. У число умов входять наприклад такі: чи будуть оточуючі люди - у родині, школі, трудовому колективі – зацікавлені в тому, щоб людина оперувала цими знаннями і уміннями; як його будуть навчати, як буде організована трудова діяльність, у  якій ці уміння і навички знадобляться і закріпляться.

         Психологія, заперечуючи тотожність здібностей і істотно важливих компонентів діяльності – знань, навичок і умінь, підкреслює їхню єдність. Здібності виявляються тільки в діяльності, що не може здійснюватися без наявності цих здібностей. Не можна говорити про здібності до малювання, якщо дитину не намагалися навчати малювати, якщо вона не придбала жодних навичок, необхідних для образотворчої діяльності. Тільки в процесі спеціального навчання малювання може з’ясуватися, чи є в неї ці здібності. Це виявиться в тому, наскільки швидко і легко дитина засвоює прийоми роботи, навчається бачити прекрасне в навколишньому світі. Те ж саме можна обґрунтовано стверджувати і про наявність чи відсутність дослідницько-пошукових здібностей. Не можна говорити про це, не навчивши дитину певних умінь і навичок у сфері дослідницько-пошукової роботи, доступної для її віку. Тож, для формування пошукових здібностей у  молодших школярів потрібна наполеглива і кропітка психолого-педагогічна праця.

         Проблема формування у молодших школярів навчально-дослідницьких здібностей, допитливості є складовою розвивального навчання.

Сутність розвивального навчання і формування інтелектуальних та дослідницько-пошукових здібностей глибоко досліджені у працях: Я.А. Каменського,  К.Д. Ушинського, В.О. Сухомлинського, О.Я. Савченко.

         В.О. Сухомлинський висуває низку ідей стосовно творчої педагогічної діяльності, таких, як:

- творча особистість учителя може і повинна виховати творця;

- педагогічна праця неможлива без елемента дослідження;

- вивчення і аналіз фактів дають змогу вчителеві бачити у звичайному нове;

- об’єкт праці вчителя – дитина – повсякчас змінюється;

- педагогічна культура вчителя – це творча педагогіка повсякденної праці;

- індивідуальне читання – джерело інтелектуального багатства вчителя;

- вчитель має здійснювати керівництво мислительними процесами на уроці, яке планувалося ще в процесі підготовки до нього.

         Основним завданням системи розвивального, навчання є, максимальне використання інтелектуального потенціалу кожної дитини, концентрація зусилля вчителів початкової школи на забезпечення всебічного розвитку дитини, в тому числі, і розвитку її здібностей до дослідницько – пошукової діяльності.

         Навчально-пошукову діяльність молодших школярів доцільно будувати в такій послідовності:

цікаво -------- шукаю --------знаю--------вмію.

         Саме ж навчання слід робити не простішим, а зрозумілішим для учнів початкової школи. При формуванні дослідницько - пошукових здібностей потрібно пам’ятати, що процес навчання – це не безперервна радість, Не все може бути цікавим у навчанні. Тож, наслідуючи К.Д. Ушинського, потрібно «привчити дитину робити не тільки те, що її цікавить, а й те, що не цікавить, робити заради приємності виконати свій обов’язок». У роботі з формування навчально-пошукових здібностей  потрібно використовувати завдання, привабливість яких забезпечується не зовнішніми прийомами навчання, а самим їх змістом.

Наприклад: слід обчислити  суму чисел 18, 24, 32, 46

Міркуючи, діти добирають (відшукують, знаходять) найраціональніший спосіб: спочатку додати одиниці ((8+2)+(6+4))=20; потім додати десятки ((4д.+1д.)+(3д.+2д.))= 10дес.=100.  Суми додати (100+20=120).

          В 1 класі, на уроці математики діти погано запам’ятовують склад числа 9, випадок 4 і 5 – найважчий. Що 4 і 4 = 8, 5 і 5 = 10 засвоюється легко… . Тоді я запропонувала дітям розкласти 9 паличок в дві руки так, щоб в кожній було порівну. Для багатьох першокласників стало відкриттям те, що виконати це завдання неможливо. І вони самі дійшли правильного висновку і засвоїли матеріал.                                   

         Будувати уроки слід так, щоб кожен учень почувався дослідником, який самостійно здобуває знання, має змогу зіставляти, порівнювати, шукати і знаходити істину, доводити висунуті гіпотези під час спілкування зі своїми однокласниками та з учителем. Такий підхід до процесу навчання і виховання дітей сприяє розвитку їхніх інтелектуально-творчих задатків і формуванню навчально-пошукових здібностей, яке забезпечується альтернативними формами навчання: індивідуальна робота, фронтальна, робота в парах, групах.

         Наприклад: З цікавістю діти навчаються передбачати погоду за місцевими ознаками (покращення, після похмурої погоди ввечері з’являється сонце; ластівки літають високо,  вранці розкриваються квіти кульбаби, березки польової; вночі випадає велика роса, тощо; погіршення: ввечері тепліє; ввечері підсилюється вітер; ластівки літають низько; сонце сідає в густі червоні хмари; і т.н.). Діти не тільки із задоволенням спостерігають і записують власні спостереження, а й самостійно визначають групи за місцем проживання. Такі спостереження ведуть учні за об’єктами неживої та живої природи одночасно, таким чином краще розуміють взаємозв’язок живих організмів та неживої природи.

         При такій організації навчальної діяльності своєрідним епіцентром формування навчально-пошукових здібностей і їх подальшого розвитку в дитини є позитивне ставлення школярів до процесу і результату своєї праці та зацікавленість в якості отриманої навчальної інформації. Саме інтерес до навчання дарує радість пошуку, творчості, пізнання, пов’язані з гостротою сприймання навколишнього світу, увагою, пам’яттю, мисленням, волею, що використовуються дитиною у ході навчально-дослідницької діяльності.

         Одним з етапів формування у молодших школярів дослідницьких умінь є тестовий контроль. Позитивним у використанні завдань тестового характеру, що сприяють формуванню дослідницьких умінь є:

 - оволодіння значною частиною проблемного матеріалу;

- охоплення перевіркою одночасно всіх учнів;

- можливість зосередити увагу молодших школярів на головному у запропонованих завданнях

- виявлення якостей необхідних для формування дослідницьких умінь (швидкість, гнучкість, увага, оригінальність мислення тощо).

- утримання стійкого інтересу до творчих завдань навчального матеріалу;

- можливість діагностики вчителем рівнів сформованості дослідницьких умінь (за низького рівня сформованості дослідницьких умінь учень починає роботу з відповідей на найпростіші запитання і майже не виконує складніших, або відповідає на запитання вибірково);

- створення ситуації за якої учень має творчо застосовувати набуті знання на практиці;

- абсолютна самостійність прийняття рішення учнем;

- учень акцентує увагу на тому, що він знає, а не на тому, який вигляд він матиме в порівнянні з іншими;

- еконогія часу на оформлення роботи і її перевірку;                            

- спрощення підрахунку і обробки результатів.

         Діти з задоволенням виконують завдання тестів різних видів (схем, невідповідностей, послідовностей).

          Наприклад: Природознавство 3 клас “Умови існування людини”

           1) Природа забезпечує людину: - їжею; -... , -... , -... , (допиши)

            2) Знайди помилки

Гриби, бактерії

Гриби — одна із окрас довкілля. Тому їх слід знищувати. Коли зриваєте гриб, обовязково вирвіть із грунту грибницю, бо з неї виросте новий гриб. Вживати в їжу можна всі гриби без дозволу дорослих. Гриби — санітари лісу. Навіть цвільові гриби корисні: з них виробляють ліки. (берегти, залиште в, їстівні, з).

3) Визначте правильну послідовність:  Органи травлення:  1. кишечник           2. ротова порожнина           3. шлунок           4.глотка            5. стравохід         

          (2-4-5-3-1)

Через зміст пропонованих тестових завдань  реалізується  розвивальна мета навчання (творчий інтерес, допитливість, потяг до пошуку, нової інформації; проблемне бачення, вміння висувати гіпотези, здатність до дослідницької діяльності, долається інертність мислення).

 4)“Скелет — опора тіла людини”

 Закінчіть речення, вставте потрібне слово:

1. Кістки утворюють ...

2. Скелет це - ... тіла людини

3. Хребет складається з ...

4. Рухаються кістки за допомогою ...

5. Робота м'язів — це їх... і ... .

6. Роботою мязів керують ... .

7. Людина рухається завдяки ... .

          Перевага тестів над традиційними формами контролю, полягає в тому, що за допомогою тестової системи можна якісно оцінити структуру знань учнів, рівень сформованості їхніх дослідницьких та інтелектуально - творчих умінь.

     Найефективнішим засобом у процесі розвитку творчих здібностей учнів є самостійне виконання творчих завдань. Наприклад завдання типу “Створи віршика”, “Запитання — відповідь ” (при потребі з індивідуальною мірою допомоги ).

Картки :   

супер клас                       мандрував                   мав                  Тарас

писав для нас                 малював                      цінував             повсякчас

пригощали                снігурі               вивчаєм                      писати             щебетати             

дарували                   на зорі               розглядаєм                  вітати              пригрівати

                                                                     

                                                          Сонце

Засвітило сонце у моє віконце.

А маленькі ластівки стали щебетати.

А ласкаве сонечко стало пригрівати,

Писанки стали всі люди писати.

З Воскресінням Христовим всіх вітати.

                  Завдання такого типу є найдієвішими в розвитку навчальної творчої діяльності дитини (образне мислення, фантазія, експеримент, культура мови, збагачення словника, поетична чутливість до краси і влучності художнього слова).

Вони формують у дітей граматичну компетентність, розвивають всі психічні  процеси,  спонукають  дитину  до  творчості,  інтелектуального самоудосконалення.

         Велику роль у формуванні інтелектуально-творчих умінь молодших школярів засобами навчально-дослідницької діяльності грає створення проблемної ситуації, зіткнення учнів з складністю, яку вони не можуть вирішити за допомогою запасу знань, що у них є,  переконує їх в необхідності отримання нових знань, або застосування старих в новій ситуації. Доречним тут буде застосування стратегії ЗХВ (знаю; хочу дізнатися; вивчу, виконаю). Наприклад: (за результатами екскурсії на берег річки Інгулець та спостереженннями за виходом на поверхню великого кристалічного щита).

 Стратегія ЗХВ

Знаю	Хочу знати	Вивчу, виконаю, дізнаюсь
- 500 млн. років тому на території нашої області були складчасті гори; - вони складалися  з кристалічних порід: гранітів, гнйсів, лабрадоритів; - руйнувались під впливом зовнішніх процесів: вітрів, дощів, землетрусів, снігів тощо. - утворився кристалічний фундамент; - вихід кристалічного фундаменту на поверхню називається щитом. - Кіровоградська область розташована в центрі українського кристалічного щита; - кристалічний щит виходить на поверхню в долинах річок та глибоких балках; - колись складчасті гори були затоплені морями.	- Яким був біоценоз (рослини, тварини) нашої області 500 млн. років тому? - Що таке гірські породи і грунти? - Що в них спільного і відмінного? - Де ще на території України великий кристалічний щит виходить на поверхню? - Як утворювались і зникали моря? - Чи були землетруси на території нашої області? - Якими річками, водосховищами представлені водні ресурси      рідного краю? - Які шляхи подолання руйнування земної поверхні? - Як уникнути забруднення навколишнього середовища? - Що таке екологія? - Які гірські породи і грунти є в Україні, в нашій місцевості?	Назви рослин та тварин нашої місцевості, занесені до Червоної книги України. - Попрошу батьків допомогти вчителю в організації екскурсій до Іскрівського водосховища та до Петрівського кар'єру. - Посаджу кущ чи дерево в балці, щоб запобігти ерозії грунту (з допомогою сімї). - Не буду забруднювати навколишнє середовище. - Які корисні копалини (крім залізної руди, яку добувають на нашому кар'єрі) видобувають у нашій         державі? - Як утворюються яри, балки? - Чим займаються екологи? - Попрошу батьків придбати для мене і нашої родини тлумачний словник. - Частіше відвідуватиму бібліотеку і дізнатимусь про щось нове, цікаве. - Багато читатиму

         Найсприятливішим періодом для формування і розвитку інтелектуально-творчих умінь дитини засобами навчально-дослідницької діяльності є молодший шкільний вік. На момент вступу до школи дитина є носієм власного пізнавального досвіду , як несуттєвого, а навпаки  в максимальному його виявлені, використанні, збагаченні. Тому в початковій школі слід повноцінно використовувати систему розвивального навчання (уроки мислення серед природи; загальний розвиток і розумове виховання; стимулювання інтелектуальних та естетичних почуттів; тісний взаємозв’язок мовленнєвої, розумової і трудової діяльності- виховання гармонічно розвиненої особистості). В.О. Сухомлинський наголошував, що знання по різному засвоюються і по різному впливають на розвиток дітей залежно від способів керівництва навчальною діяльністю. Звідси висновок: розвивальний вплив навчання найбільше визначається його процесуальною стороною, тобто тим, як саме воно організоване. Тому, як наголошує О. Я. Савченко «в перебудові організаційних форм важливо, щоб високий навчальний результат досягався не за будь яку ціну, а поєднувався з розвитком пізнавальних можливостей і потреб дитини, щоб виконавська діяльність підпорядковувалась творчій.

         Наприклад:  Твір. Бабусині руки.

         Найніжніші руки в моєї бабусі. Хоча їм багато доводиться працювати, вони ніжні, ласкаві, лагідні...

         В бабусиних руках ніжно і затишно. Будь - який біль, образа  швидко минають, якщо мене приголубить бабуся. А її пиріжки не просто смачні, вони чарівні. Немає такої перешкоди, яка б не долалася, після з'їдання цих чудодійних пекарських виробів.

         Слава благословенним бабусиним рукам!

         Використання методик, що формують творчу, мислячу здатну до творчого пошуку особистість розвивають у дітей стійкий інтерес до знань, невичерпну потребу у самовдосконаленні. В основі такого підходу – визнання індивідуальності учня. Розвиток власного неповторного суб’єктивного досвіду, дослідницько-пошукових і творчих здібностей розкриття багатств індивідуального світу дитини. Яскравим прикладом такого навчання є диференціація(автор методики С.П. Логачевська). Наприклад: Російська мова 2 клас                                                         

Тема: Различие букв русского и украинского языков.

Колективна робота

Ож.дание, пр.жок, об.явление, .скиз, оч.нь, реб.нок, пуш.стый, кругл.й. об.ект, .кскаватор, ст.пь, п.ль, м.д.

Диференціація:

1 в.	2в.	3в.
Ж.раф, сер.й, с.езд, ч.тыре. а.еропорт, огон.к
Ш.шка, нужн., .кран, с.годня, под.ём, л.д	Ж.знь, м.шь, об.езд, .скимо, вс.гда, впер.д
Маш.на, разн.е, раз.яснил, ст.на, .тажерка, бер.за	Ш.ло, м.шь, в.езд, чт.ние, .кзамен, по.т	Ш.пы, с.ел, ж.дкость, добр.й, зд.сь, .лка

Спільне завдання: уш., ж.вотные, зел.нь, .тот, в.ход, ч.тать, л.гкий, об.ект.

Творче завдання: скласти речення з кожним словом; обєднати за змістом (+ почуття гумору).

         Ефективним шляхом удосконалення навчально - виховного процесу, що сприяв би творчому самовираженню учнів, формуванню інтелектуальних умінь шляхом навчально-дослідницької діяльності є проведення уроків на основі інтеграції матеріалу відібраного з кількох предметів на об’єднаного навколо однієї мети. Цей підхід сприяє інформаційному збагаченню мислення, що дає змогу зусібіч пізнати якесь явище, поняття, досягти цілісності знань.

         Блискучим прикладом проведення інтегрованих уроків є досвід        В.О. Сухомлинського. Його уроки мислення серед природи – це інтеграція основних видів пізнавальної діяльності (спостереження, мислення, мовлення) з метою навчання, виховання і розвитку молодших школярів.

         Можливості для інтеграції навчального змісту і проведення інтегрованих уроків досить широкі. Усе залежить від уміння вчителя синтезувати матеріали, справді органічно пов’язані між собою, і вміння провести інтегрований урок без перевантаження дітей враженнями, щоб він підпорядковувався головній меті, а не був безладною витинанкою несумісних узорів.

          Наприклад: Зінтегровані уроки: образотворче мистецтво «Оргнамент рушника» та читання – А. Малишко «Пісня про рушник»; природознавство – «Річки рідного краю» та читання – казки В. Литвиненка «Про що розповів струмок»; позакласне читання – «Народне мистецтво і промисли. Гончарство. Витинанка» та  трудове навчання – «Симетрія. Дивовижна  ваза у техніці витинанки»; позакласне читання В.Волков «Дві біди» та основи здоров’я «Наодинці вдома. На вулиці».

         Гра є провідною діяльністю дітей. Всі уроки дітей молодшого шкільного віку повинні бути наповнені грою, але грою не заради розваги, а грою навчальною, що вимагає аналізу, синтезу, узагальнення; формує інтелектульно-творчі уміння засобами навчально-дослідницької діяльності. Поступово цікава гра, навчальна творчість переростають в інтелектуальну    працю. Вчителеві потрібно прагнути сформувати у дітей чіткі програмові навчальні уявлення та поняття, виробити міцні навички та вміння, прищепити прийоми і способи опанування знань. Отже, залежно від мети уроку, його структури, рівня підготовленості дітей ігри є активним засобом зацікавленості  молодшого школяра навчальною працею.

         Поділяючи переконання В.О. Сухомлинського, що читання і письмо це два необхідних школяреві інструменти учіння і водночас два віконечка у навколишній світ. Без уміння швидко і свідомо читати; швидко, розбірливо, (каліграфічно) і напів автоматично писати дитина залишається ніби «напівсліпою». Ми розуміємо що від учителя початкових класів значною мірою залежить чи полюблять діти читання, чи залишаться байдужими до літератури. Всім відомо, що знання,фантазія,логіка думки і міркування, любов до рідної мови, уміння звязно, послідовно та образно розповідати виховуються читанням. Читанням злитним, свідомим, виразним, швидким. На всіх етапах навчання молодших школярів читанню та письму, невід’ємною частиною формування інтелектуально-творчих умінь учнів є гра.

         Наприклад: «Словесний кліп». У кишеньку вставляється будь- яка буква, а учням необхідно скласти текст, в якому б всі слова починалися з цієї букви. Виграє той, хто використає найбільше таких слів та його оповідання матиме узгоджену думку. Можна пропонувати різні номінації.

         Ця гра активізує словниковий запас, удосконалює літературні здібності, вчить бути в ролі автора; формує почуття відповідальності за якість виконаного завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за складністю навчальним матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обгрунтовувати її.

         Наприклад: В 2 класі цікавими завданнями для дітей є складання змістовних словосполучень та речень в яких всі слова починаються з однієї букви.

          Прекрасна Петрівщина. Пречудові природні пейзажі. Передбачення процвітання працьовитих петрівчан. Підбадьорливі проникливі пісні прославляють прадідів. Повсюди простираються поля першокласної пшениці.

Починаючи з таких завдань в 2,3 класах, в 4 класі діти легко складають казки, оповідання, виконують творчі літературні завдання.                               Наприклад: Використовуючи одну з байок Л.І. Глібова скласти своє оповідання чи байку за зразком.

         Вже в 3 класі діти з задоволенням складають кросвордні сітки. Наприклад: з таким завданням: викреслити всі словникові слова (букви поруч: електрика, директор, комбайнер, депутат, банкір, ар - ці слова дітям не вказуються),  а з решти букв утворити ще одне словникове слово, в даному випадку – колектив (вона заздалегіть не повідомляється; букви розкидані по всій 9росворд ній сітці. Наприклад:

Е	Д	И	Р	К	О	Р
Д	Л	К	Е	Т	Е	Т
Е	Е	О	К	О	Л	Н
П	К	М	Б	А	Й	Е
У	Т	Т	Р	И	К	Р
Б	А	Т	І	К	И	Р
А	Н	К	Р	А	А	В

         Досвід засвідчив, діти, які навчаються за такими методиками мають кращі результати не тільки щодо самої техніки читання, каліграфії орфографічної пильності, гнучкості, логіки мислення, швидкості обчислень, а й їх якості, високий рівень розвитку інших психологічних процесів – відмінна успішність, швидше сприймання і засвоєння нового матеріалу; бездоганна організація робочого місця, охайність, дисципліна; позитивне спілкування.

         Відомо, що дисциплінованому, вихованому учневі легше навчатися. Неорганізований учень все одно, що людина без зубів: змушена ковтати непережовані шматки їжі. Спочатку вона відчуває нездужання, потім хворіє, відмовляється від їжі... . З рештою навчальна праця стає непосильною, безрадісною малопродуктивною. Здобуття знань лише тоді виявляється результативним, коли здійснюється в нерозривному зв’язку з відпрацюванням навчально-пізнавальних умінь і навичок, підвищенням рівня вихованості школярів засобами навчально-дослідницької діяльності, розвитком інтелектуально-творчих умінь.

         Рівень культури навчальної праці учнів визначає всебічність  і результативність навчання, якість сформованих знань і умінь (в тому числі і інтелектуально- творчих), пізнавальну активність і розвиток мислення учнів їх здібностей. Розглядаючи це питання з позиції навчально-дослідницької діяльності молодших школярів доцільно розглянути питання ефективності виховних можливостей навчального процесу. Слід акцентувати увагу учнів на завданнях  підручників, додаткових запитаннях, творчих завданнях, тому що саме вони призначені для того, щоб забезпечити найбільше глибоке і міцне засвоєння навчального матеріалу. Важливою складовою частиною підручника є ілюстративний матеріал, малюнки, схеми, репродукції, фото і т.п. учні повинні чітко усвідомлювати, що цей матеріал слід уважно розглянути, щоб доповнити свої знання. Розвинути інтелектуально-творчі здібності.

         Інтелектуално - творчі уміння відпрацьовуються лиш завдяки багаточисельним вправам, але без пояснення вчителя цей процес відбувається стихійно, інтуітивно, тому менш ефективно, ніж під керівництвом вчителя. Вірно говорять: кожне незрозуміле слово для учня –крапля отрути в хлібі пізнання.

         Досвід роботи показав, що ефективним засобом мотивації формування інтелектуально-творчих умінь молодших школярів шляхом навчально- дослідницької діяльності є бесіди-тренінги «Вчись вчитися».                    

 Щоб бесіди – тренінги представляли собою взаємопов’язані ланки єдиної системи, вони будуються по однотипній методичній схемі:

1.     Для чого необхідно вивчати даний предмет (мета його вивчення)?

2.     Якими знаннями і вміннями учні вже оволоділи з даного предмета?

3.     Якими новими знаннями і уміннями ще слід оволодіти з предмета (доцільно розглянути зміст підручника)?

4.     Як буде організована навчальна робота (з підручником (умовні позначки, правила), зошитами, альбомами, наочними посібниками; виконання домашніх завдань і т.п.)?

Тематика бесід – тренінгів може бути такою:

Навчання – радісна праця.

Навчайся вчитись.

Охайність і працьовитість.

Сила волі.

Як навчитися берегти час?

Твій час – в твоїх руках

Твоє робоче місце.

План роботи.

Праця і відпочинок.

Твоя увага.

Твоя пам’ять.

Правила поведінки на уроці.

Правила поведінки на перерві.

Чи вмієш ти виконувати домашні завдання?

Правила навчальної праці.

Підручник - головна книга учня.

Загальні прийоми навчальної діяльності

Висновок – головна думка.

Що таке здібності? Як їх розвивати?

Вчись бути читачем.

Додаткова навчальна література.

Художня література.

Дивне чудо – мислення.

Режим дня.

Навчальне співробітництво.

Види партнерської роботи.

Правила партнерства.

Умови співробітництва в групі.

Навчання і праця.

         Найбільш детальне втілення в виховній роботі педагогіки співробітництва – ключ до успішного формування інтелектуально-творчих умінь молодших школярів шляхом навчально-дослідницької діяльності.

         Розвиток дитини відбувається в різних видах діяльності, що виявляється, відповідно, в різних видах розвитку: фізичному,            духовному, громадянському, морально-етичному, естетичному. Усі види розвитку – не механічна сукупність різних видів діяльності. Вони тісно взаємопов’язані, взаємодоповнюють і підсилюють один одного.

         У книжках «Серце віддаю дітям», «Павлиська середня школа» В.О. Сухомлинський переконав нас у тому, що «повноцінне навчання, тобто навчання, яке розвиває розумові сили і здібності, було б немислимим, якби не спеціальна спрямованість навчання – розвивати розум, виховувати розумну людину навіть за умови відносної незалежності і розумового розвитку, творчих сил розуму, від обсягу знань».

         Ось чому, наголошує О.Я. Савченко «вчитель, який прагне керувати розвитком учнів, має ставити так надзавдання навчального процесу, щоб реалізувати навчальну мету з найбільшою користю для розвитку кожної дитини».

         Винятково важливу роль для усвідомлення процесу учіння відіграє використання всіляких схем та опор тих, які самостійно створюють учні у співробітництві учителем засобами навчально-дослідницької діяльності. У цьому разі учень швидше переходить від конкретних дій до узагальнення способу дії.

         Психологи вважають, що в процесі розвитку людини першим формується сприймання. На основі якого в дитини складається сенсорний (чуттєвий) досвід. Саме цей зв’язок зумовлює таку особливість розвитку, як одночасне функціонування діяльності  різних видів мислення молодшого школяра: наочно-образного, практичного і словесно-логічного, або поняттєвого. Лише поступово, завдяки навчально-дослідницькій діяльності учнів під керівництвом вчителя, останній вид мислення виступає на перший план, але його якість завжди визначається багатством і міцністю чуттєвого досвіду учнів.

         Початкова школа втрачає багато можливостей для загального розвитку школярів через недооцінку чуттєвої основи учіння. Вважається, що в дитини, яка приходить до школи, добре розвинені процеси сприймання. Насправді ж (на думку О.Я. Савченко) формування цих процесів не завершується, а тільки розпочинається в дошкільному віці. Отже, у молодших школярів обов’язково належить розвивати й удосконалювати уміння бачити, спостерігати, слухати. Такий підхід позитивно вплине на формування інтелектуально-творчих умінь .

         Для підвищення якості формування інтелектуально-творчих умінь молодших школярів засобами навчально-дослідницької діяльності доречно використовувати такі прийоми педагогічної техніки:

1.     Ставити привабливу мету.

 Наприклад: щоб розповісти учням про необхідність введення мір довжини в 1 класі я пропоную дітям допомогти  Іванові-царевичу знайти скарб, що заритий під найвищою ялинкою (малюнок:       

одна з  ялинок – на горі, одна – в яру, решта - на рівнині). В груповій роботі діти прийшли до висновку, що в реальному житті ялинки не можна прикласти одну до іншої, або вирізати, перевівши під копію- вальний папір, чи вирізати смужки паперу по довжині ялинок, або використати лінійку.

2.     Намагатися здивувати дітей. Добре відомо, що, ніщо так не приваблює дітей і не стимулює роботу розуму, як дивне, незвичайне. Наприклад: При вивченні теми «Вода». Я говорю дітям, увляєте, що є такі країни, в яких люди місяцями ходять по воді, не помічаючи її, бо не знають її незвичайних якостей. В такій країні живемо і ми з вами. (Зима.Сніг.).

3.     Доповнювати реальну ситуацію фантастичною.

4.     Спонукати учнів до виправлення заздалегіть продуманих вчителем «допущених помилок».

5.     Вводити в теоретичний матеріал практичне завдання, корисність вирішення якого очевидна для дітей.

6.     Передбачувати неповне розкриття теми, запропонувавши дітям поставити доцільні запитання. Заборонено тільки одне – сварити за невдалі запитання.

7.     Залучити дітей до складання серії контрольних запитань до вивченого матеріалу.

8.     Обговорювати домашні завдання.

9.     Диференціювати навчальний матеріал та домашні завдання.

10.            Найкращих учнів заохочувати виконанням особливо складних завдань.

Якщо вчитель ефективно узгодить зміст і форми навчання з інтересами школярів, то вони самі будуть прагнути дізнатися, а що ж далі?

Обов’язково слід узгоджувати, темп, ритм, складність навчання з можливостями учнів й тоді вони відчують свою успішність і самі виявлять бажання її закріпити. А ще таке навчання передбачає активне залучення учнів в управління своїм колективом, і тоді вони самі навчають один одного, створюють навчально-виховне середовище для формування інтелектуально-творчих умінь та навчально-дослідницької діяльності.

Для формування інтелектуально-творчих умінь учнів важливим є створення у класі такого середовища, яке сприяло б груповому навчанню, яке неможливе без високої пізнавальної активності школярів, тому що важливими позиціями такого навчання є:

-         розвиток навичок індивідуального та колективного мислення;

-         створення безпечного середовища для нових та різноманітних думок;

-         залучення учнів до усвідомленої навчальної діяльності;

-         відкрите обговорення з учнями очікуваних результатів їх розвитку;

-         стимулювання інтелекту.                                                

Процес мислення має стати складового змісту навчання. Прийняття учнями рішень, формування думок, розв’язання проблем, співпраця і спілкування з іншими, використання інших джерел інформації ідей та знань – все це завжди має розглядатися , як частина змісту навчальної програми. Процес навчання сполучає механізми, через які не тільки подається зміст предмета, а й сама навчальна програма стає більш змістовною, багатою, цілеспрямованою. Таке навчання підвищує не тільки пізнавальну активність. А й рівень вихованості школярів, максимально використовує інтелектуальні  можливості, знання, інтереси дітей з метою підвищення рівня якості навчальних досягнень учнів. Чим вище активність, самоорганізація учнів, тим вище ідеальність навчальної чи керуючої дії.

         Педагогічно важливим є таке відношення вчителів до сфери інтересів молодшого школяра, що припускає поглиблення і розширення їхніх пізнавальних потреб. Звичайно, оптимальним є такий стан речей, при якому дитина дуже рано виявляє (за сприяння і допомогою дорослих) стійкі спеціальні інтереси і розвиває відповідні здібності, що дозволяють їй безпомилково визначити своє покликання. Тому важливим завданням педагога є сформувати в дитини вже у перші роки навчання в школі дослідницько-пошукові здібності, без яких опанування нею сучасним навчальним матеріалом буде неякісним, не відповідатиме сучасним умовам, що їх висуває школа і життя.

         Значення формування в учнів початкової школи дослідницько-пошукових здібностей полягає в тому, що етап початкового навчання є перехідним від звичного способу життєдіяльності в період дошкільного дитинства до способу, який домінує в режимі життєдіяльності молодшого, а потім і старшого підліткового віку. Основне завдання початкової школи – підготовка дітей до систематичного і цілеспрямованого предметного навчання на старших вікових паралелях, виховання позитивної мотивації учіння, емоційно благополучного ставлення до школи і навчальної праці, формування пізнавальних потреб, інтересу і активності, виховання моральних якостей і розвиток необхідних психофізіологічних якостей особистості.

         Результативність і ефективність навчання  в  початковій школі, яка не в останню чергу спирається на здібності дитини, створює основу для успішного розв’язання соціальних і дидактичних завдань на наступних етапах навчання. Тут формуються початкові вміння і навички навчальної  і, зокрема, дослідницько-пошукової роботи, які є підґрунтям  розвитку здібностей дитини. Але успішно розв’язати завдання формування дослідницько-пошукових здібностей можна тільки з урахуванням особливостей, зумовлених  специфікою молодшого шкільного віку і характерними для нього видами посильної і захоплюючої діяльності. Несформованість інтелектуально-логічної сфери дітей цього віку потребує поступового, поелементного розвитку дослідницько-пошукових здібностей, а чуттєвість та емоційне            сприйняття визначають вимоги до психологічного клімату, емоційної атмосфери, в якій проходитиме цей розвиток. Соціальні, виховні та дидактичні завдання, вікові особливості детермінують необхідність постійного вдосконалення методичної системи навчання в початковій школі таким чином, щоб вона сприяла формуванню в учнів дослідницько - пошукових здібностей.

                                 Список   використаної  літератури:

1)    О.Я.Савченко «Дидактика початкової школи». Київ. Видавництво  «Генеза». 1999 рік.                                                                                       

2)    В.А. Сухомлинский «Сердце отдаю детям». Київ. Видавництво            «Радянська школа». 1988 рік.

3)    С.П.Логачевська «Дійти до кожного учня». Київ. Видавництво                        «Радянська школа». 2001 рік.           

4)    А.Ю.Кожевников, Т.Б.Линдберг «Мудрость великих педагогов». Москва. Видавництво ЗАО «ОЛМА  Медиа Групп». 2013 рік.